При виході частини кишечника значно зростає ризик інфікування його тканин. Це часто супроводжується втратою тонусу м’язових волокон у зоні тазових органів, що призводить до нетримання калу. Забруднені ділянки швидко уражаються патогенними мікроорганізмами, переважно бактеріями, рідше — вірусами. Їхня активність може спричинити розвиток вторинних інфекційних захворювань, таких як вірусні ентерити, ентероколіти, а також появу доброякісних чи злоякісних новоутворень.
Ректальний пролапс викликає суттєвий дискомфорт, змушуючи пацієнта постійно контролювати позиви до дефекації, частіше випорожнюватися та терпіти больові відчуття.
Захворювання частіше зустрічається у чоловіків, які зазнають значних фізичних навантажень. Водночас воно може проявлятися у підлітків та жінок, особливо в останньому триместрі вагітності.
До групи ризику входять представники певних професій:
- водії
- вантажники
- кур’єри
- спортсмени
Несвоєчасне лікування може призвести до необхідності хірургічного втручання, оскільки випадіння прямої кишки може супроводжуватися серйозними ускладненнями. Серед можливих вторинних патологій:
- розвиток хронічного перитоніту
- ректальні кровотечі
- гостра кишкова непрохідність
- ущемлення фрагментів прямої та сигмоподібної кишки
Також існує висока ймовірність розвитку пухлин, вторинних інфекцій і навіть виразкових уражень слизової оболонки.