Епітеліальний куприковий хід

Епітеліальний куприковий хід (ЕКХ), також відомий як кіста куприка, куприковий свищ або «волосяне гніздо», — це вроджена патологія у вигляді вузького каналу довжиною 2–3 см, що розташований у м’яких тканинах між сідницями, вище анального отвору. Канал вистелений епітелієм і має первинні отвори, через які виділяються продукти діяльності потових і сальних залоз, а також волосяних фолікулів. Якщо ці отвори закупорюються, може розвинутися запалення.

ЕКХ формується через порушення ембріонального розвитку і зустрічається у 5% населення, частіше у чоловіків віком 15–30 років. Зазвичай патологія тривалий час не проявляється, окрім незначних виділень або свербежу. Закупорка отворів чи травма можуть спровокувати запальний процес і утворення абсцесу, який іноді проривається самостійно. Проте існує ризик формування хронічного свища, через який гній буде виходити назовні.

Кіста куприка є вродженою патологією, що виникає через несприятливий перебіг вагітності. Її розвиток пов’язаний із травмами, нездоровим способом життя майбутньої матері, переохолодженням або перенесеними інфекціями, такими як грип. Тривалий час патологія може не давати про себе знати, проте поступово всередину потрапляють піт, шкірне сало, відмерлі клітини і волосся.

До факторів, що провокують розвиток ЕКХ, належать:

• малорухливий спосіб життя;
• надмірна вага;
• носіння обтягуючої білизни;
• травми куприка;
• посилений ріст волосся в міжсідничній ділянці;
• переохолодження.

Також встановлено зв’язок між розвитком патології та анатомічними особливостями тіла. Наприклад, виражена сіднична область і надмірно глибока міжсіднична складка підвищують ризик появи захворювання. Інфікування епітеліального каналу призводить до абсцесу, який потребує термінового лікування та видалення.

Основні ознаки запалення:

1. болі різної інтенсивності в ділянці сідниць і куприка;
2. припухлість над анальним отвором;
3. почервоніння, ущільнення і набряк тканин між сідницями;
4. дискомфорт під час руху;
5. болючість у сидячому положенні;
6. підвищення температури тіла;
7. гнійні виділення в зоні запалення.

Без своєчасного лікування запалення може перейти у хронічну форму. У період ремісії симптоми мінімальні: можливий легкий дискомфорт, незначний біль у куприковій ділянці або слабкі виділення. Проте патологічний процес у тканинах зберігається, що може спричинити нові загострення. Для хронічної форми характерні рецидивуючі абсцеси, ущільнення (інфільтрати) і формування гнійних свищів, що вимагає оперативного лікування. Несвоєчасне видалення кісти куприка може призвести до поширення запального процесу на сусідні тканини та частих загострень.

За відсутності лікування кіста куприка може перейти у хронічну форму та спричинити серйозні ускладнення:

1. Патологічне утворення проростає у сусідні тканини та органи, утворюючи нові канали.
2. Свищові ходи можуть відкриватися у пряму кишку, формуючи додаткові отвори.
3. Запальний процес може поширитися на м’які тканини, спричиняючи їх інфікування та руйнування.
4. Розвиток флегмон, абсцесів та інших гнійних ускладнень, які потребують термінового хірургічного втручання.
5. Інфекція може поширитися на органи малого таза та кісткові структури.
6. При попаданні інфекції в кров існує ризик сепсису — небезпечного для життя стану.
7. Одне з найсерйозніших ускладнень — розвиток плоскоклітинного раку.

Єдиним ефективним методом лікування є хірургічне видалення кісти куприка. При появі будь-яких симптомів слід негайно звернутися до лікаря.

Лікування кісти куприка залежить від стадії захворювання та наявності ускладнень. Якщо патологія не спричиняє дискомфорту, активне лікування не є обов’язковим. Однак це не виключає ризику майбутніх запалень, тому важливо регулярно контролювати стан.

На ранніх стадіях запалення призначають курс антибіотиків, але медикаментозне лікування дає лише тимчасовий ефект і не усуває проблему повністю.

При наявності запального процесу операція є єдиним ефективним методом лікування. Основне завдання хірурга — повне видалення патологічних тканин, щоб уникнути рецидивів. Втручання виконується під місцевою або епідуральною анестезією. Для візуалізації свищових ходів застосовують контрастну речовину. Пошкоджені тканини видаляють через два дугоподібні розрізи.

Альтернативні методи хірургічного лікування:

• Лазерна хірургія — мінімізує ризик інфікування та рецидивів, проводиться амбулаторно.
• Радіохвильове видалення — сучасний метод з низькою травматичністю.

Після операції повне загоєння відбувається протягом 2–3 тижнів.

Медичний центр «Нью Лайф» у Києві пропонує індивідуальний підхід до кожного пацієнта, створюючи комфортні умови для ефективного лікування.

У нас доступні:

• Діагностика — первинний огляд, лабораторні аналізи, УЗД.
• Лікування — консервативні методи, реабілітаційні програми, хірургічне втручання, зокрема лазерне видалення епітеліального куприкового ходу.
• Профілактика — програми диспансеризації та підтримки здоров’я.
• Естетична медицина: косметологія, пластична хірургія, омолоджувальні процедури.

Наші лікарі мають великий досвід і застосовують сучасне обладнання. Записатися на прийом можна через сайт, телефон або месенджери (Viber).