Аденома простати

У сучасному світі багато чоловіків вже у віці 45–50 років стикаються з аденомою простати та її наслідками. Це захворювання має незаразний характер, але залишається небезпечним та важким, особливо через дискомфорт та больові відчуття.

Аденома простати – це патологічне розростання сполучної або залозистої тканини передміхурової залози. У багатьох випадках уражаються обидва типи тканин, утворюючи локальні вузлові форми чи їх великі осередки.

Захворювання найчастіше зустрічається у чоловіків після 40 років, коли вже проявляються клінічні симптоми. Близько 10% пацієнтів цього віку вперше дізнаються про діагноз. До 60–65 років кількість хворих сягає 85–90%. У молодому віці хвороба може бути присутня без клінічних проявів.

Така статистика підкреслює важливість регулярних обстежень, які можна пройти у кваліфікованих урологів клініки «Нью Лайф». Тут доступна як клінічна, так і лабораторна чи апаратна діагностика.

Захворювання має віковий характер, тому основними факторами є старіння тканин і гормональні зміни. Інші причини:

• Генетична схильність.
• Аутоімунні порушення.
• Гормональні збої.
• Хронічні захворювання проміжності.
• Травми органів тазу.
• Часті переохолодження.

Також сприяють хворобі такі стани, як цукровий діабет, інсульт, хламідіоз, уреаплазмоз та захворювання кровоносної системи. Провокуючі фактори – куріння, недостатня фізична активність, вживання алкоголю та ожиріння.

Хвороба супроводжується симптомами, пов’язаними із сечовипусканням – його утрудненням, неповнотою чи частотою. У сечі можуть з’являтися слиз, пластівці чи кров. Для точного діагнозу проводяться такі дослідження:

• Урологічний огляд.
• Аналіз простатичної рідини.
• Рентген сечовивідних шляхів.
• Томографія із контрастом.
• Мазок із тканин уретри.

Також аналізуються цитологічні, морфологічні та бактеріологічні показники.

Розростання тканин передміхурової залози відбувається, коли її об’єм перевищує норму – 28–30 мм³. У процесі прогресування орган може збільшуватися до 70 мм³, що спричиняє низку проблем:

• Збільшується тиск на сечовий міхур.
• Виникає відчуття неповного спорожнення.
• Утруднюється сечовипускання.
• Утворюються доброякісні пухлини.
• Розвивається сечокам’яна хвороба.
• Створюються умови для розмноження патогенних мікробів.

Через труднощі із сечовипусканням виникають вторинні захворювання – найчастіше у нирках. Можливий розвиток ниркової недостатності, циститу, гідронефрозу та пієлонефриту.

Наслідків достатньо, щоб розпочати лікування якомога швидше. Воно може бути медикаментозним, фізіотерапевтичним або оперативним, залежно від форми хвороби. У клініці «Нью Лайф» застосовуються також апаратні методики, які скорочують терміни лікування та забезпечують високий відсоток одужання.

Ціна операції залежить від обраного методу та форми захворювання:

• Гостра форма.
• Хронічна форма.

Хвороба має три стадії розвитку, які відрізняються симптомами, швидкістю прогресування та ступенем ураження:

1. Перша стадія: незначне збільшення тканин та слабкі труднощі із сечовипусканням.
2. Друга стадія: атрофія м’язів, відчуття неповного спорожнення, болі та часті позиви.
3. Третя стадія: порушення роботи нирок, слабкість сечового міхура, нетримання чи затримка сечі.

Лікарі клініки «Нью Лайф» рекомендують розпочати лікування на першій стадії, використовуючи сучасне обладнання та ефективні методи терапії.

У клініці «Нью Лайф» пацієнти можуть пройти всі необхідні дослідження та отримати призначення:

• Медикаментозна терапія – з використанням інгібіторів, гормональних засобів, антибіотиків та амінокислот.
• Фізіотерапія та апаратні методи лікування, зокрема лазерна енуклеація аденоми простати.

На другій та третій стадіях проводиться хірургічне лікування, що включає видалення залози чи її частин із патологічно розрослими тканинами. Операція відбувається швидко, безболісно та без побічних ефектів.