Грижа живота є поширеним захворюванням, при якому внутрішні органи виходять за межі свого звичайного розташування через слабкі ділянки в черевній стінці. Ця проблема потребує уважного втручання, оскільки без належного лікування існує ризик ускладнень, таких як інкарцерація та порушення кровопостачання, що може вимагати термінової хірургічної корекції. Лікування гриж живота може бути складним процесом, який потребує індивідуального підходу до кожного пацієнта. Лікарі стикаються з викликами, пов’язаними з вибором оптимального методу: консервативного підходу, контролю факторів ризику або проведення хірургічної герніопластики. Існує безліч способів лікування гриж, проте, техніка проведення пластики була завжди пов’язана з розсічення шкіри, підшкірної клітковини. Відомий спосіб лікування пупкових гриж за Мейо. Недоліком зазначеного способу є досить велика травматичність, пов’язана з необхідністю розтину безлічі тканин, у тому числі і апоневрозу. Спосіб лікування пахової грижі по Ру передбачає розтин шкіри, підшкірної клітковини. Не розрізаючи апоневрозу, шви накладаються на апоневроз, створюючи складку апоневрозу. Цей спосіб відзначається також досить значною травматичністю та пов’язаною з цим можливістю післяопераційних ускладнень.
Отже, грижа живота: новий спосіб лікування (Патент на винахід України № 49856, від. 15.10.2002) здійснюється наступним чином. Після обробки операційного поля одним із загальноприйнятих способів під внутрішньовенним знеболюванням роблять захоплення шкіри цапками у верхньому і нижньому полюсі грижового випинання з метою підняти шкіру і прилеглі тканини (підшкірна клітковина, апоневроз) вгору, щоб уникнути травми органів черевної порожнини. Для повного уникнення ризику пошкодження внутрішніх органів черевної порожнини роблять накладання швів утримувачів через шкіру та із захопленням прилеглого апоневрозу по зонду Кохера. При цьому знімають цапки, а подальшу фіксацію грижових воріт роблять за шви-тримачі.
Після нанесення точкових проколів шкіри верхівкою гострого скальпеля на відстані 1-2 см від краю грижових воріт через проколи роблять накладення підшкірних швів синтетичним шовним матеріалом з ріжучою голкою, а також із захопленням переднього листка піхви прямого м’яза ,5 см від краю грижових воріт з обох боків. Шви накладаються з відривом близько 1 див друг від друга до повної ліквідації дефекту. При зав’язуванні лігатур відбувається наближення країв грижових воріт зі зверненням їх усередину, а вузли заглиблюються під шкіру. При накладанні та зав’язуванні швів використовують зонд Кохера. При зав’язуванні країв швів шви-утримувачі знімають.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Цей спосіб лікування був випробуваний на 53, різного віку, хворих на діастаз білої лінії живота, вправними пупковими грижами. Термін спостереження – 10 років. Ускладнення післяопераційний період і рецидив спостерігався в одного хворого під час спостереження. Більшість пацієнтів 10 років після операції не мали жодних рубців та інших ознак операції.
Висновки
У зв’язку з тим, що запропонований спосіб грижопластики забезпечує ліквідацію грижових воріт без розрізу шкіри та підшкірної клітковини, він, по-перше, забезпечує найменшу травматизацію тканини, зменшує больовий післяопераційний синдром, по-друге, знижує кількість післяопераційних ускладнень, по- третє, створює високий косметичний ефект через відсутність післяопераційного рубця на шкірі.
ЛІТЕРАТУРА
- І.М. Матяшин, А.М.Глузман. Довідник хірургічних операцій. / Київ «Здоров’я». – 1979 р. – С. 246
- І.М. Матяшин, А.М.Глузман. Довідник хірургічних операцій. / Київ «Здоров’я». – 1979 р. – С. 248
