Післяопераційна грижа

Хірургічне втручання завжди пов’язане з певними ризиками для пацієнта, одним із яких є утворення післяопераційної грижі. Вона формується внаслідок порушення цілісності м’язових і сполучних тканин, які підтримують внутрішні органи в правильному положенні.

Незалежно від складності операції, виконується розріз шкіри та глибших шарів (підшкірної клітковини, м’язів, фасцій). Після загоєння утворюється рубець, але тканина в цій зоні зазвичай менш міцна, ніж навколишні м’язи, що сприяє утворенню грижі.

Іншим важливим фактором є стан операційної рани. У випадках, коли загоєння проходить повільно, шви накладені неправильно, або виникає запальний процес, ризик утворення грижі суттєво зростає. Крім того, використання неякісних шовних матеріалів може призвести до неспроможності країв рани зростатися належним чином, створюючи умови для формування грижі.

Крім аспектів, що стосуються хірургічного втручання, існують певні фактори, які залежать безпосередньо від пацієнта:

• Стать і вік. З віком тканини втрачають еластичність, а за статистикою, у чоловіків ця патологія зустрічається частіше.
• Надмірна вага. Зайва маса тіла створює додатковий тиск на черевну стінку, що погіршує процес загоєння післяопераційних ран.
• Хронічні захворювання. Такі недуги, як діабет або хвороби легень, сповільнюють процес відновлення і підвищують ризик утворення грижі.
• Фізична активність. Різкі або надмірні фізичні навантаження можуть пошкодити тканини.

На етапі реабілітації необхідно приділяти особливу увагу правильному догляду за раною. Недотримання рекомендацій лікаря значно знижує шанси на повноцінне загоєння.

Перший сигнал розвитку патології – це випинання в зоні операційної рани, яке може з’являтися або зникати залежно від положення тіла пацієнта. Також варто звернути увагу на такі симптоми:

1. Больові відчуття. Біль зазвичай виникає при фізичній активності або під час підняття тяжких предметів. Вона може бути хронічною, гострою або іррадіювати в інші частини тіла.
2. Відчуття важкості. Пацієнти часто скаржаться на дискомфорт і тяжкість у ділянці живота.
3. Порушення роботи кишечника. Це може проявлятися погіршенням травлення і зниженням функціональності органів.

Без своєчасного лікування післяопераційна грижа може призвести до серйозних ускладнень. Наприклад, випинання може спричинити кишкову непрохідність або защемлення тканин, що є небезпечним станом і потребує негайного втручання.

Терапія починається з визначення типу та розміру грижі. Залежно від цих характеристик лікар може рекомендувати як консервативні методи, так і хірургічне втручання.

1. Консервативне лікування. Підходить для невеликих гриж і включає носіння бандажа, правильне харчування та контроль фізичних навантажень. Але ці заходи зазвичай тимчасові і не гарантують повного усунення проблеми.
2. Хірургічне втручання. Це найефективніший спосіб лікування. Операції бувають двох типів:

• Відкрита операція. Виконується під загальним або місцевим наркозом. Потребує більш тривалого періоду реабілітації.
• Лапароскопія. Включає виконання невеликих розрізів для введення інструментів. Відновлення після такої процедури проходить швидше, а ризик ускладнень менший.

Під час операції часто застосовують сітчасті імплантати, які зміцнюють черевну стінку та знижують імовірність рецидивів.

Щоб мінімізувати ризик розвитку грижі після хірургічного втручання, слід дотримуватися рекомендацій лікаря:

1. Виконувати регулярні фізичні вправи, які допомагають зміцнити м’язи.
2. Збалансувати харчування для підтримки здоров’я тканин.
3. Уникати підняття тяжких предметів без відповідної підготовки.

У медичному центрі «Нью Лайф» ви можете отримати якісну діагностику та лікування післяопераційної грижі.

Записатися на прийом можна за телефоном, через Вайбер або онлайн-форму на сайті клініки.