Простатит – одна з найчастіших причин урологічного дискомфорту у чоловіків: біль у промежині, порушення сечовипускання, відчуття тяжкості, епізоди загострення після переохолодження або стресу. Але запалення простати не виникає «на порожньому місці»: у нього є конкретні механізми, сприятливі умови та чинники, які справді підвищують ризик захворювання.
У цій статті розберемо, чому розвивається простатит, які причини вважаються клінічно значущими і чому для правильної оцінки важливо відрізняти інфекційний процес від застійних і хронічних форм запалення.
На початку варто коротко пояснити читачеві, що таке передміхурова залоза і яку роль вона виконує в організмі чоловіка.
Отже, що таке простата у чоловіків? Це надзвичайно важливий орган, від функціональних можливостей якого залежать повноцінний статевий акт, стабільна ерекція, якість сечовипускання та репродуктивний потенціал чоловіка.
Передміхурова залоза: будова, функції та значення для здоров’я чоловіка
Особливості розташування передміхурової залози, її безпосередній зв’язок із сечівником, роблять її вразливою до розвитку інфекційно-запальних захворювань, зокрема простатиту.
Один із піонерів у вивченні простатиту, Stamey T. (1980), вважав, що половина чоловіків упродовж життя хоча б один раз хворіє на простатит. Відносно недавні міжнародні дослідження (Robertson C. et al., 1999) підтвердили правильність цього припущення: 35% опитаних чоловіків мали симптоми простатиту протягом останнього року.
Вплив простатиту на якість життя є дуже суттєвим і цілком співставним із впливом інфаркту міокарда, стенокардії напруження та хвороби Крона (Wenninger K., 1996).
Визначення та основні функції
Передміхурова залоза (простата) – це непарна екзокринна залоза статевої системи чоловіка, анатомічне розташування якої визначає її основні функції. Вона має певну форму, з віком збільшується і частково змінює свій вигляд. Передміхурова залоза представлена залозистою та м’язовою тканиною. Залозиста тканина є джерелом утворення гормонів і простатичного соку, м’язова тканина відповідає за регуляцію просвіту уретри.
Об’єм органа значною мірою залежить від статури чоловіка. У середньому розміри передміхурової залози такі: ширина – 3,5 см, довжина – 3 см, товщина – близько 2 см. Її маса не перевищує 20 г. Простата за формою нагадує волоський горіх або великий каштан. Її вужчий полюс розташований навколо початкової частини сечівника, а ширший – прилягає до нижньої частини сечового міхура й охоплює його шийку.
Функції простати багатогранні. Орган відповідає не лише за стабільні сексуальні можливості та підтримку фертильності сперми, а й перешкоджає закиданню сім’яної рідини в сечовий міхур, відповідає за якість сечовипускання. Тобто від її функціонування значною мірою залежить стан як сечової, так і статевої системи. Розрізняють бар’єрну та секреторну функції передміхурової залози. Про них – детальніше.
Суть бар’єрної функції “другого чоловічого серця”
Простата є своєрідним «контрольним пунктом», який відокремлює процес еякуляції від процесу сечовипускання: м’язова частина органа перешкоджає закиданню сім’яної рідини в сечовий міхур, будучи, таким чином, його мимовільним сфінктером. Крім того, вона відповідає за якість сечовипускання, утримує сечу та забезпечує її нормальний відтік у потрібний час.
Передміхурова залоза також захищає статевий тракт чоловіка від інфекцій. Вона не допускає проникнення мікроорганізмів, що потрапляють із сечовивідного каналу, у верхні сечові шляхи, захищаючи їх від різних інфекційних захворювань.
Секреторна функція залози та її роль у сексуальній активності чоловіка
Секреторна функція передміхурової залози виконується залозистою частиною і полягає в:
- виробленні простатичного соку, який відповідає за якість сперми
- виробленні біологічно активних речовин – простагландинів, що беруть участь у кровопостачанні органів малого таза та відповідають за нормальну ерекцію
- синтезі чоловічих статевих гормонів: тестостерону, ферментів, вітамінів, імуноглобулінів, лимонної кислоти та простатоспецифічного антигену
Простата завдяки розвиненій системі іннервації створює приємні відчуття під час статевого акту. Секрет, який вона виробляє, забезпечує розрідження еякуляту та нормальну активність сперматозоїдів.
Фактори, що провокують простатит
Простатит стрімко поширюється: відзначається тенденція до «омолодження» цього захворювання у чоловіків. Якщо раніше на простатит страждали люди віком від 35 років і старші, то зараз захворюванню піддаються молоді чоловіки після 20 років. Що ж може спричиняти запалення передміхурової залози, здавалося б, так надійно прихованої в глибині малого таза?
Сприятливі чинники виникнення простатиту
- особливості будови передміхурової залози, які сприяють застою секрету у вивідних протоках залози
- особливості будови венозної мережі передміхурової залози, що призводять до застою крові
- порушення гормонального фону (вроджена патологія, неконтрольований прийом гормональних препаратів)
- особливості будови нервово-рефлекторних зв’язків із прямою кишкою та сечовим міхуром
- вікові зміни самої простати та рівня вмісту гормонів
- вроджене зниження імунітету
Сприятливі чинники виникнення простатиту
- Хронічні травми промежини (тривала верхова їзда, їзда на велосипеді)
- Надмірна статева активність
Варто зазначити, що надто бурхливе статеве життя негативно впливає на функціональну активність передміхурової залози. Сексуальні можливості, інтенсивність і характер статевого життя у кожного чоловіка різні. Значною мірою сексуальна активність залежить від фізичного та нервово-психічного стану, а також від багатьох зовнішніх чинників. Тому встановлювати частоту статевих контактів як універсальну норму неможливо. Кожен чоловік має визначати її для себе самостійно, орієнтуючись на власні можливості та самопочуття. Також не варто забувати, що під час статевого акту та переживання оргазму всі системи організму перебувають у стані підвищеної активності, через що потребують більших нервових та енергетичних витрат.
Організм може повністю відновити ці витрати, якщо дотримуватися певної індивідуальної норми. Якщо ж чоловік веде надто активне статеве життя, яке перевищує фізіологічні та психологічні потреби, це можна розцінювати як статеві надмірності. Крім того, іноді чоловік займається сексом щодня не через реальну потребу, а внаслідок штучного психічного чи механічного стимулювання. Такий ритм статевого життя, який практикується тривалий час або систематично, з короткими інтервалами між статевими актами, може негативно впливати на функціональний стан простати. Надто часті статеві контакти можуть призводити до функціональних розладів статевого апарату, порушення кровообігу, виснаження функції статевих залоз і зменшення об’єму еякуляту. Усе це потенційно може негативно позначатися на репродуктивній функції та сексуальному здоров’ї.
З яких причин виникає простатит
Куріння та алкоголь
Ці два чинники негативно впливають на весь організм людини, але особливо шкідливо алкоголь впливає на передміхурову залозу, спричиняючи її набряк. Буває, що чоловіки намагаються штучно посилити статевий потяг за допомогою алкоголю. Однак, окрім того, що алкоголь підвищує бажання, він водночас знижує сексуальні можливості чоловіка.
Алкоголь і куріння знижують імунітет, унаслідок чого суттєво послаблюються захисні функції організму. У результаті бактерії можуть проникати в залозу майже безперешкодно, що загрожує розвитком запального процесу в простаті.
Інфекції
Інфекційні агенти, грампозитивна та грамнегативна флора (E. coli, Proteus, Enterobacter, Klebsiella та інші). Не до кінця вилікувані хронічні захворювання у чоловіків можуть спричиняти потрапляння інфекції з первинного вогнища гематогенним або лімфогенним шляхом у передміхурову залозу. Причинами розвитку простатиту найчастіше є ангіна, бронхіт, герпес, гайморит і навіть карієс. Різні патогенні бактерії можуть проникати в передміхурову залозу з прямої кишки або через сечівник.
До того ж за останні роки перелік інфекційних захворювань поповнився так званими «хворобами-мутантами». У чому тут справа? У зв’язку з погіршенням екології, неякісним харчуванням, великою кількістю лікарських засобів послаблюються захисні функції організму та відбуваються мутації збудників таких захворювань, як ГРЗ і вірус простого герпесу. І вони ніби чекають свого часу, щоб спровокувати простатит, уретрит та інші захворювання. Варто організму трохи переохолодитися, як ці віруси активізуються й стають «некерованими».
Найнебезпечнішою причиною простатиту є інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз, кандидоз, мікоплазмоз, гонорея, трихомоніаз та ін.). Спочатку виникає уретрит – запалення сечівника. Потім, якщо не розпочати лікування, запалення охоплює і саму передміхурову залозу, поширюється на органи малого таза й висхідним шляхом може дістатися до нирок, спричиняючи пієлонефрит.
Бактерії та віруси
- Мікобактерія туберкульозу
- Віруси (найчастіше урогенітальний герпес – вірус герпесу 2-го типу, рідше вірус грипу)
- Імунологічні порушення (зокрема аутоімунні)
- Хімічне ураження внаслідок рефлюксу сечі
- Нейрогенні порушення
Переохолодження
Переохолодження ділянки малого таза. Це може трапитися з кожним, але особливо до переохолодження схильні любителі зимової риболовлі або екстремальних видів спорту, зимового відпочинку тощо. Також причиною розвитку й загострення хронічного простатиту може стати тривале перебування на протягах.
Сидячий або малорухливий спосіб життя
Сьогодні велика кількість чоловіків-водіїв, далекобійників страждає від «професійного» захворювання. Також офісна сидяча робота сприяє зниженню кровообігу в ділянці малого таза, унаслідок чого формується застій у простаті. Від переповнення кров’ю простата «задихається». Згадаємо аксіому медицини: де застій – там запалення.
Нервове та фізичне перенапруження
Розвитку запального процесу в передміхуровій залозі сприяють депресії, стреси, хронічна втома, постійне недосипання. Негативно на простату впливають і важкі фізичні навантаження, перенапруження під час активних занять спортом.
Нерегулярне статеве життя
Нерегулярне статеве життя може стати ще однією причиною. Це зумовлено тим, що під час сім’явиверження простата природним чином масажується. Якщо ж передміхурова залоза тривалий час залишається без руху і, відповідно, не скорочується, у ній починають виникати застійні явища, розвивається набряк тканини простати та підвищується внутрішньотканинний тиск.
І, як наслідок, відбувається порушення лімфо- та кровообігу, потім приєднуються порушення нервової регуляції передміхурової залози, і в результаті розвивається хронічне запалення. Саме тому застійний (хронічний небактеріальний) простатит іноді називають також «хворобою холостяків». Нерегулярне статеве життя, яке часто відбувається за принципом «то густо, то пусто», нереалізовані сексуальні бажання також призводять до застою крові в малому тазу та до застою секрету в самій залозі.
Основною причиною появи простатиту є потрапляння в залозу інфекції, чому сприяє анатомічна будова передміхурової залози. Інфекція може потрапити в простату із сечівника, прямої кишки, лімфатичним і гематогенним шляхом.
Чому важливо своєчасно отримати оцінку уролога
Запалення передміхурової залози в багатьох випадках можна уникнути. Для цього необхідно чітко розуміти, що таке простатит і які можливі причини цього захворювання.
Запалені тканини простати змінюють свою структуру, порушуються функції клітин і передміхурової залози загалом, через що можуть виникати серйозні наслідки, аж до зниження лібідо та імпотенції, виникнення синдрому хронічного тазового болю, розладів сечовипускання. Саме тому важливо вчасно помітити симптоми й звернутися по допомогу до лікаря. Уся справа в тому, що чоловіки дуже бояться цього захворювання і, навіть помітивши симптоми, намагаються відтягнути момент звернення до лікаря.
На жаль, психологія чоловіка така, що якщо щось не так «нижче пояса», то зізнаватися в цьому, а тим більше йти до лікаря, він не поспішає. І залишається з проблемами сам на сам.
А ці проблеми самі собою не зникають.
Іноді чоловікам здається, що їхні специфічні нездужання – біль у промежині, болісне й часте сечовипускання, прискорене сім’явиверження – наче випадкові. Можливо, самі минуть. Декого, щоправда, це насторожує.
Вони розуміють, що будь-які порушення в передміхуровій залозі, якщо їх не лікувати правильно, можуть призвести до імпотенції. Розуміти-то розуміють. Але тягнуть, не лікуються. І через рік-два їм уже ставлять діагноз – хронічний простатит.
Якщо скарги з боку сечовипускання, біль у промежині, дискомфорт після переохолодження або епізоди загострення повторюються, важливо не намагатися «перетерпіти» цей стан і не орієнтуватися лише на поради з інтернету. Для простати особливо критично не затягувати з клінічною оцінкою: чим раніше зрозуміла причина симптомів, тим вищий шанс обійтися без затяжного запалення, хронічного тазового болю та тривалого лікування.
Клінічні рекомендації та джерела
- EAU Guidelines on Chronic Pelvic Pain (European Association of Urology)
- EAU Guidelines on Urological Infections (European Association of Urology)
- EAU Guidelines on Sexual and Reproductive Health)
- Nickel J.C. Prostatitis. Canadian Urological Association
- Krieger J.N., Nyberg L., Nickel J.C. NIH Consensus Classification of Prostatitis
- Lipsky B.A. Prostatitis and Urinary Tract Infection in Men: What’s New; What’s True?
- Meares E.M., Stamey T.A. Bacteriologic localization patterns in bacterial prostatitis and urethritis
- Nickel J.C. The Pre and Post Massage Test (PPMT): a simple screen for prostatitis
- Wagenlehner F.M.E., Pilatz A., Weidner W. Bacterial prostatitis and chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome
- Naber K.G., Bergman B., Bishop M.C. et al. EAU
