Коли в людини виявляють камінь у нирці, питання «звідки він узявся?» виникає майже одразу. Пацієнти починають згадувати, скільки п’ють води, підозрюють сіль, каву, м’ясо, мінеральну воду, препарати кальцію. Пошук зазвичай зводиться до якоїсь однієї помилки, яку можна знайти й більше не повторювати.
На практиці все не настільки просто. У каменеутворення справді є причини й фактори ризику, частина з них пов’язана з харчуванням і звичками. Але камінь рідко вдається чесно пояснити однією звичкою або одним продуктом. Іноді людина справді роками п’є мало рідини та вживає надто багато солі, а іноді спосіб життя цілком звичайний, зате є спадкова схильність, особливості обміну речовин або захворювання, яке змінює склад сечі.
Тому поява каменю – не обов’язково свідчення того, що ви весь цей час щось робили неправильно. Але розібратися, які фактори могли мати значення, корисно насамперед тому, що на частину з них можна вплинути.
Чому утворюються камені в нирках
У сечі постійно містяться солі та інші розчинені речовини. Саме по собі це нормально. Каменеутворення починається не тому, що в нирку якимось чином «потрапила сіль», а коли складаються умови, за яких окремі речовини починають випадати в кристали, кристали затримуються і поступово збільшуються.
Так буває, наприклад, якщо сечі утворюється мало і вона стає концентрованою. Має значення і її склад: яких речовин у ній багато, яких мало, наскільки сприятливе середовище для кристалізації.
Це тривалий процес. Камінь, який сьогодні побачили на УЗД або КТ, не з’явився після вчорашньої солоної вечері. Він міг формуватися досить довго, тому й причини зазвичай потрібно шукати не в подіях останніх кількох днів.
Що могло призвести до утворення каменів саме у вас
Одного обов’язкового фактора, який присутній у всіх пацієнтів із каменями, немає. У реальній практиці частіше доводиться мати справу з кількома обставинами одночасно.
Ви регулярно п’єте недостатньо рідини
Це один із найчастіших і найзрозуміліших факторів. Чим менше утворюється сечі, тим вища в ній концентрація розчинених речовин і тим легше створюються умови для утворення кристалів.
Причому пацієнт зазвичай не вважає, що п’є мало. Спраги немає, самопочуття нормальне – отже, здається, що рідини достатньо. Але людина може зранку випити каву, потім кілька годин працювати практично без води, увечері випити чай і жити в такому режимі роками. Окрема історія – спека, інтенсивні тренування, фізична робота з вираженим потовиділенням.
Для каменеутворення має значення не те, скільки води ви випили вчора, а звичний питний режим протягом тривалого часу.
У раціоні багато солі або є інші особливості харчування
Із харчуванням пов’язано особливо багато крайнощів. Після виявлення каменю одні пацієнти повністю прибирають молочні продукти, інші перестають їсти м’ясо, треті намагаються перейти на майже безсольову дієту.
Надлишок солі справді може підвищувати ризик утворення деяких каменів. Має значення велика кількість тваринного білка, а при певних видах каменів – особливості вживання продуктів, багатих на оксалати та пурини. Але тут не можна скласти один список «поганої їжі» для всіх.
Окремо варто сказати про кальцій. Логіка «камінь кальцієвий – отже, потрібно прибрати кальцій із їжі» здається очевидною, але вона неправильна. Нормальне надходження кальцію з їжею необхідне, а його необґрунтоване обмеження в деяких ситуаціях може навіть створювати додаткові проблеми.
Тому харчування має значення, але не у форматі дієти з інтернету з десятком заборонених продуктів.
На утворення каменів можуть впливати особливості обміну речовин
Є пацієнти, у яких за способом життя складно знайти щось явно несприятливе, а камені все одно з’являються, іноді неодноразово.
Причина може бути в особливостях складу сечі. Наприклад, із нею виділяється багато кальцію, оксалатів або сечової кислоти чи, навпаки, мало цитрату – речовини, яка перешкоджає утворенню деяких кристалів.
Сама людина цього не відчуває. За самопочуттям неможливо зрозуміти, скільки кальцію або сечової кислоти виводять нирки. Тому фраза «я нормально харчуюся, звідки тоді камені?» цілком закономірна. Харчування – далеко не єдиний фактор.
Значення може мати спадкова схильність
Якщо сечокам’яна хвороба була в батьків, братів або сестер, ризик вищий. Особливо привертає увагу ситуація, коли камені з’являються у відносно молодому віці або неодноразово виникають у кількох членів сім’ї.
Це не означає, що людина буквально успадковує готову хворобу. Успадковуватися можуть особливості обміну речовин, які створюють схильність до певного типу каменеутворення. Є й рідкісні спадкові захворювання, при яких утворення каменів починається рано і може часто повторюватися.
Деякі інфекції сечовивідних шляхів можуть брати участь у каменеутворенні
Пов’язувати будь-які камені з інфекцією неправильно. Більшість випадків сечокам’яної хвороби не можна пояснити просто тим, що «колись були бактерії в сечі».
Але існують інфекційні камені, утворення яких пов’язане з певними бактеріями, здатними змінювати властивості сечі. Такі камені мають свій механізм утворення і потребують окремого ставлення до причини їх появи.
Деякі захворювання здатні підвищувати ризик утворення каменів
Іноді причина взагалі знаходиться за межами нирки.
Наприклад, значення можуть мати захворювання та операції на кишечнику, при яких змінюється всмоктування речовин, порушення обміну сечової кислоти, захворювання прищитоподібних залоз та деякі інші стани. Ожиріння й метаболічні порушення також пов’язані з підвищеним ризиком певних типів каменів.
Тому сечокам’яна хвороба не завжди є виключно проблемою сечової системи. Іноді камінь – один із проявів змін обміну речовин в організмі.
Певні ліки та харчові добавки теж можуть мати значення
Це значно рідша причина, ніж пацієнти зазвичай припускають, але забувати про неї не можна. Деякі лікарські речовини здатні самі кристалізуватися в сечі, інші змінюють її склад таким чином, що ймовірність утворення певних каменів підвищується.
Мають значення і деякі добавки, особливо якщо людина приймає їх самостійно та у великих дозах. Наприклад, високі дози вітаміну C можуть збільшувати утворення оксалату в схильних до цього людей.
Самостійно скасовувати призначені препарати через виявлений камінь не потрібно, але однією з причин можуть бути вітаміни, спортивні та харчові добавки, які ви приймаєте регулярно.
Порушення відтоку сечі може створювати умови для росту каменів
Якщо сеча нормально утворюється, але в певній ділянці сечової системи застоюється, ризик каменеутворення теж може збільшуватися. Причиною можуть бути деякі вроджені анатомічні особливості або набуті порушення відтоку.
У цій ситуації питання вже не тільки у складі сечі. Якщо зберігається її застій, зберігаються й умови, за яких кристалам простіше затримуватися та збільшуватися.
Чи справді камені в нирках можуть з’явитися через воду
«У нас дуже жорстка вода. Камені могли з’явитися через неї?» – одне з найчастіших запитань на прийомі.
Однозначно пояснити утворення каменю жорсткою водопровідною водою не можна. Мінеральний склад питної води справді відрізняється в різних регіонах, і його можливий вплив вивчається, але зв’язок тут значно складніший за побутову схему «кальцій є у воді – кальцій опинився в нирці – утворився камінь».
Тому купувати виключно м’яку воду після виявлення каменю сенсу немає. Якщо говорити саме про рідину як фактор ризику, набагато важливіше інше – скільки сечі в результаті утворюється протягом доби і чи не залишається вона постійно надто концентрованою.
Тобто питання частіше не в тому, що людина п’є «не ту воду», а в загальному питному режимі. Винятки та індивідуальні обмеження можливі, наприклад при деяких захворюваннях серця або нирок, тому порада примусово випивати певну кількість літрів теж не є універсальною.
Чи означає поява каменів, що ви неправильно харчуєтеся або ведете неправильний спосіб життя
Ні. Принаймні робити такий висновок лише на підставі наявності каменю не можна.
Є речі, які справді підвищують ризик: постійно мала кількість рідини, надлишок солі, деякі особливості харчування, ожиріння, малорухливий спосіб життя. Якщо вони присутні, їх має сенс коригувати.
Але я б не зводив усю проблему до дисципліни пацієнта. Можна нормально харчуватися, займатися спортом і все одно мати виражену схильність до каменеутворення. Спадковість, склад сечі, супутні захворювання від сили волі не залежать.
З цієї ж причини два зовні схожі випадки можуть потребувати різних рекомендацій. Одному пацієнту справді потрібно серйозно переглянути раціон, а в іншого спроба знайти проблему виключно в їжі нічого суттєвого не змінить.
Чи можна знизити ймовірність повторного утворення каменів
Можна, хоча обіцяти, що після зміни харчування або способу життя камені більше ніколи не з’являться, було б неправильно.
Тут є принциповий момент: видалити камінь і усунути схильність до його утворення – не одне й те саме. Камінь можна роздробити, видалити ендоскопічно або він може вийти самостійно, але якщо умови, за яких він сформувався, зберігаються, через певний час ситуація може повторитися.
Тому профілактика залежить від того, з яким каменеутворенням ми маємо справу. Комусь достатньо скоригувати питний режим і кількість солі в раціоні. При певних видах каменів важливі більш конкретні зміни харчування. Деяким пацієнтам потрібна медикаментозна профілактика, особливо при повторному каменеутворенні або виражених обмінних порушеннях.
Чого точно не варто робити – призначати собі «дієту від каменів» лише за фактом їх наявності. Відмова від кальцію, великі об’єми мінеральної води, трав’яні збори або жорсткі обмеження харчування не є універсальною профілактикою.
Якщо камені вже утворювалися кілька разів, з’явилися в молодому віці, є сімейна історія сечокам’яної хвороби або інші фактори високого ризику, питання профілактики особливо важливе. У такій ситуації завдання вже не тільки в тому, щоб вирішити проблему з черговим каменем, а й постаратися зменшити ймовірність наступного.
Що важливо розуміти про причини утворення каменів у нирках
Якщо спробувати звести все до однієї думки, я б не шукав причину каменю в якомусь одному продукті або звичці. Іноді зв’язок справді лежить на поверхні – людина роками п’є мало, їсть дуже солону їжу, є виражені особливості раціону. Але далеко не завжди.
Каменеутворення залежить і від того, що людина їсть і п’є, і від того, як її організм переробляє та виводить різні речовини. Додамо сюди спадковість, захворювання, деякі ліки, особливості сечової системи – і стає зрозуміло, чому універсального пояснення немає.
Але це не означає, що після виявлення каменю нічого не можна змінити. На частину факторів можна впливати, і саме в цьому полягає сенс профілактики: не шукати винний продукт, а зменшувати ті ризики, які справді мають значення в конкретній ситуації.
Клінічні рекомендації та джерела
- EAU Guidelines on Urolithiasis. European Association of Urology – latest edition.
- Türk C. et al. EAU Guidelines on Diagnosis and Conservative Management of Urolithiasis. European Urology.
- Skolarikos A. et al. Metabolic Evaluation and Recurrence Prevention for Urinary Stone Disease. European Urology.
- Preminger G.M. et al. Guideline for the Management of Ureteral Calculi. Journal of Urology.
- Miller O.F., Kane C.J. Time to Stone Passage for Observed Ureteral Calculi. Journal of Urology.
- UpToDate. Nephrolithiasis in Adults: Pathogenesis, Clinical Features, and Diagnosis.
- National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Renal and Ureteric Stones – Assessment and Management.