Буває, що наприкінці дня починає нити гомілка, а вздовж помітної під шкірою вени з’являється неприємне тягнуче відчуття. Після відпочинку біль зменшується, але наступного дня повертається. Інша ситуація – ще вчора нога не турбувала, а сьогодні на ній з’явилася болюча ділянка, вена стала щільною, до неї неприємно торкатися. Іноді людина взагалі не бачить жодних змін, але відчуває біль усередині ноги й упевнена, що проблема саме з венами.
Головна складність у тому, що однакові на перший погляд скарги можуть потребувати зовсім різних дій. Одній людині достатньо планового обстеження, іншій необхідна медична допомога найближчими годинами. Тому важливо розібратися не лише в причинах болю, а й у тому, які зміни справді мають значення та чому звичні мазі чи знеболювальні не завжди розв’язують проблему.
Чому болять вени на ногах і від чого біль може посилюватися
Біль у ділянці вен не завжди відчувається однаково. В одних людей ноги починають нити ближче до вечора, в інших з’являється болюча ділянка вздовж помітної вени, у третіх біль виникає глибоко в гомілці, хоча зовні жодних змін немає. Характер відчуттів, їхня локалізація та зв’язок із навантаженням допомагають припустити причину.
Ниючий і тягнучий біль, важкість у ногах
Якщо ноги починають нити після тривалого стояння або сидіння, надвечір з’являються важкість і бажання зняти взуття, а після відпочинку стає легше, причиною може бути порушення венозного відтоку. Такі скарги характерні для варикозної хвороби та інших хронічних захворювань вен.
При варикозі клапани всередині вен перестають повноцінно перешкоджати зворотному руху крові. Частина крові повертається вниз, тиск у венах підвищується, поступово виникають зміни, які можуть супроводжуватися болем, важкістю та набряклістю.
Водночас вираженість болю не обов’язково відповідає тому, наскільки помітні вени. Буває, що великі варикозні вузли майже не турбують, а за незначних зовнішніх змін ноги регулярно ниють і набрякають.
Подібні скарги можливі й після перенесеного тромбозу глибоких вен. У деяких пацієнтів пошкодження венозних клапанів і залишкові зміни судин призводять до посттромботичного синдрому. Нога може тривалий час залишатися схильною до набряків, важкості та ниючого болю, особливо після тривалого перебування на ногах.
Болюча та щільна вена під шкірою
Якщо біль зосереджений в одному місці, а під шкірою промацується щільна вена, болюча при дотику, можливий тромбоз поверхневих вен.
Нерідко людина помічає зміни досить несподівано. Ще недавно розширена вена була м’якою й майже не турбувала, а тепер стала твердою, болючою, іноді над нею з’явилося почервоніння. Біль може посилюватися під час дотику, руху або тертя одягу об запалену ділянку.
Причина таких змін – утворення тромбу всередині поверхневої вени та запальна реакція її стінки. Особливо часто це відбувається у варикозно розширених судинах, хоча тромбоз можливий і без вираженого варикозу.
Болюча ділянка іноді обмежується кількома сантиметрами, але може поширюватися вздовж вени. Тому важливо не лише те, наскільки сильно вона болить, а й де саме розташоване ущільнення та як швидко воно з’явилося.
Біль глибоко в нозі, іноді з набряком
Буває, що людина скаржиться на біль усередині гомілки або стегна, але не може показати конкретну болючу вену. Нога здається важкою, її ніби розпирає зсередини, іноді вона помітно набрякає. Якщо такі зміни виникли раптово, серед можливих причин необхідно враховувати тромбоз глибоких вен.
На відміну від поверхневих, глибокі вени проходять серед м’язів, тому побачити уражену судину крізь шкіру неможливо. Тромб, що утворився всередині неї, може ускладнювати відтік крові, спричиняючи біль і набряк.
Відчуття бувають різними. Іноді біль нагадує м’язовий, в інших випадках переважають важкість і відчуття розпирання, а болючість виражена слабо. У деяких людей помітного набряку також немає. Тому орієнтуватися лише на характер або силу болю не можна. Особливо насторожує новий біль в одній нозі, що супроводжується збільшенням її об’єму порівняно з іншою.
Біль, який не пов’язаний із венами
Іноді людина впевнена, що в неї болить вена, тому що неприємні відчуття виникають саме там, де під шкірою видно судину. Але поруч проходять м’язи, сухожилля та нерви, а біль може поширюватися із зовсім іншої ділянки.
Наприклад, після незвичного тренування, тривалої прогулянки або підйому сходами можуть боліти литкові м’язи. Така болючість частіше пов’язана з рухом і напруженням м’яза, іноді з’являється лише наступного дня після навантаження.
Якщо біль супроводжується печінням, поколюванням, онімінням або поширюється від попереку вниз по нозі, можлива неврологічна причина. При захворюваннях суглобів болючість нерідко посилюється під час згинання коліна, присідання або певних рухів.
Є й інша характерна ситуація: під час ходьби починає боліти литка, доводиться зупинитися, за кілька хвилин біль минає, але після відновлення руху з’являється знову. Так може проявлятися недостатнє артеріальне кровопостачання м’язів – переміжна кульгавість.
Тому навіть якщо на нозі є розширені вени, не кожен біль у цій ділянці обов’язково пов’язаний із ними. Особливо коли характер відчуттів більше нагадує м’язовий, суглобовий або нервовий біль.
Що може посилювати біль у ділянці вен
При хронічних венозних порушеннях неприємні відчуття часто залежать від того, як минув день. Після кількох годин стояння ноги можуть нити сильніше, ніж після звичайної прогулянки. Це пов’язано з роботою м’язів гомілки: під час руху вони допомагають крові повертатися вгору, а за тривалого нерухомого положення венозний відтік ускладнюється.
Спека теж нерідко посилює важкість і набряклість. У теплу погоду поверхневі судини розширюються, тому люди з варикозною хворобою іноді помічають, що влітку ноги турбують частіше. У жінок вираженість скарг може змінюватися протягом менструального циклу, а під час вагітності додаткове навантаження на венозну систему створюють гормональні зміни та матка, що збільшується.
Із фізичним навантаженням усе не так однозначно. Спокійна ходьба зазвичай сприяє венозному відтоку, а тривале стояння або вправи з довготривалим статичним напруженням можуть посилювати дискомфорт. Якщо ж ноги болять після інтенсивного тренування, причиною цілком може бути звичайне м’язове навантаження.
Деякі люди помічають, що вени на ногах починають боліти після вживання алкоголю. Причому такий зв’язок може виникати й після активного відпочинку, коли людина багато рухалася, а не лише після тривалого застілля.
Алкоголь справді впливає на судинний тонус, може спричиняти тимчасове розширення поверхневих судин, посилювати сечовиділення та сприяти зневодненню. Однак наскільки ці зміни здатні впливати саме на венозний біль, достовірно невідомо. Переконливих даних про те, що вживання алкоголю безпосередньо провокує біль при варикозній хворобі або інших захворюваннях вен, наразі немає.
Якщо неприємні відчуття регулярно виникають після алкоголю, таку закономірність не варто ігнорувати, але й вважати її доказом венозного захворювання неправильно. Важливо враховувати, де саме з’являється біль, виникає він в одній чи обох ногах, чи супроводжується набряком і чи повторюється за інших обставин. Якщо скарги регулярно повертаються, причину краще з’ясувати під час обстеження.
Що робити, якщо болять вени на ногах
Насамперед потрібно визначити, чи можна спокійно зайнятися полегшенням болю, чи ситуація потребує медичної допомоги. Подальші дії залежать від того, як давно з’явилися скарги, як вони змінюються та чи є нові симптоми з боку ноги.
Коли потрібна термінова медична допомога
Якщо звична важкість у ногах поступово посилюється надвечір, зменшується після відпочинку й не супроводжується новими змінами, зазвичай можна записатися до фахівця планово.
Але є ситуації, коли відкладати обстеження не можна:
- Раптово заболіла й помітно набрякла одна нога, особливо якщо набряк з’явився без очевидної причини.
- Уздовж вени виникла щільна болюча ділянка, шкіра над нею почервоніла або стала гарячою.
- Біль у гомілці або стегні з’явився після операції, тривалої нерухомості або на тлі інших факторів ризику тромбозу.
За таких симптомів необхідно звернутися по медичну допомогу терміново, як правило, того самого дня, щоб виключити венозний тромбоз.
Якщо разом із болем або набряком ноги з’явилися раптова задишка, біль у грудях, кровохаркання, різка слабкість або втрата свідомості, потрібно негайно викликати швидку допомогу. Це можливі ознаки тромбоемболії легеневої артерії.
Екстрена допомога необхідна й у разі раптового сильного болю, коли стопа різко зблідла або стала холодною, з’явилися оніміння, слабкість чи утруднення рухів. Такі зміни можуть свідчити про гостре порушення артеріального кровопостачання.
Що можна зробити самостійно і чого робити не слід
Якщо біль помірний, виникає періодично й нагадує звичні прояви хронічних венозних порушень, почати можна зі зменшення навантаження на ноги.
Після тривалого стояння корисно полежати 15–20 хвилин, трохи піднявши ноги. Часто цього достатньо, щоб зменшити відчуття важкості та розпирання. Якщо доводиться багато сидіти, бажано хоча б раз на 30–60 хвилин вставати й трохи ходити. Навіть коротка прогулянка допомагає залучити до роботи м’язи гомілки, які беруть участь у венозному відтоку. Не потрібно спеціально обмежувати повсякденну активність лише через наявність варикозних вен, якщо рух не спричиняє вираженого болю і лікар не рекомендував іншого режиму.
Якщо ж вена раптово стала щільною та болючою, не слід масажувати її, розтирати, прогрівати або намагатися «розігнати кров» інтенсивними вправами. У такій ситуації домашні заходи краще відкласти до огляду.
Чим полегшити біль і чи допомагають народні засоби
При венозному болю люди часто починають із мазей і гелів. Деякі місцеві протизапальні засоби справді здатні тимчасово зменшувати болючість, але їхня дія обмежується полегшенням симптомів. На роботу венозних клапанів вони не впливають.
Знеболювальні таблетки теж можуть допомогти, однак не варто приймати їх кілька днів поспіль без розуміння причини болю. Наприклад, ібупрофен та інші нестероїдні протизапальні препарати підходять не всім: вони можуть спричиняти ускладнення з боку шлунка, нирок, підвищувати ризик кровотеч і взаємодіяти з деякими ліками.
Гелі з гепарином нерідко сприймають як засіб, здатний «розсмоктати тромб». Це хибне уявлення. Такі препарати не замінюють лікування тромбозу глибоких вен і не можуть забезпечити захист від його ускладнень.
При хронічних венозних захворюваннях лікар іноді рекомендує венотоніки. Окремі препарати цієї групи здатні зменшувати важкість, набряклість і деякі інші симптоми, але не усувають саму причину варикозної хвороби.
Правильно підібраний компресійний трикотаж також може полегшувати хронічні венозні скарги. Однак лікувальну компресію бажано підбирати після оцінки венозного й артеріального кровообігу, особливо якщо біль з’явився нещодавно або його причина поки невідома.
Що стосується народних засобів, то оцтові компреси, трав’яні настоянки, розтирання та прогрівання не лікують варикозну хворобу й не усувають тромби. Переконливих доказів їхньої ефективності для лікування венозних захворювань немає. Водночас концентрований оцет здатний спричинити подразнення та опік шкіри, а гарячі компреси й інтенсивні розтирання можуть додатково травмувати болючу ділянку.
Яке лікування проводять при болю у венах ніг
Не кожен біль у ділянці вен потребує операції або іншої процедури. Іноді після обстеження достатньо змінити режим навантаження, підібрати компресійну терапію та спостерігати за станом вен. В інших випадках лікування необхідне, оскільки зберігається порушення венозного відтоку або виникає ризик ускладнень.
При варикозній хворобі рішення залежить від того, які саме вени уражені та чи є патологічний зворотний кровотік. Якщо його підтверджено й він спричиняє клінічно значущі симптоми, лікар може рекомендувати лікування змінених поверхневих вен. Для цього застосовують ендовенозні методи, склеротерапію та хірургічні втручання. Конкретний спосіб обирають за результатами обстеження.
При тромбозі глибоких вен основою лікування зазвичай стають препарати, що знижують згортання крові. При тромбозі поверхневих вен тактика залежить від розташування та протяжності ураженої ділянки: в одних випадках достатньо консервативного лікування, в інших також необхідні антикоагулянти. Головне завдання – запобігти поширенню тромбу та розвитку ускладнень. Самостійно приймати препарати, що впливають на згортання крові, не можна.
Якщо ж з’ясовується, що джерело болю знаходиться в м’язах, суглобах, нервах або артеріях, лікування спрямовують на відповідне захворювання. Видаляти або закривати розширені вени лише тому, що їх видно поруч із болючою ділянкою, неправильно.
До якого лікаря звертатися і коли потрібне УЗД вен
При повторюваному болю в ділянці вен, важкості, набряклості або болючості варикозних вузлів слід звернутися до флеболога чи судинного хірурга. Якщо симптоми виникли раптово й є підозра на тромбоз, звертатися потрібно терміново, не чекаючи планового прийому.
Основний метод дослідження вен нижніх кінцівок – дуплексне УЗД. Воно показує стан поверхневих і глибоких вен, допомагає оцінити роботу клапанів, напрямок кровотоку та виявити тромботичні зміни.
При хронічних скаргах УЗД зазвичай проводять, коли необхідно уточнити стан венозної системи й вирішити питання щодо лікування. Якщо є підозра на тромбоз глибоких вен, обстеження може знадобитися того самого дня. Лікар також враховує клінічні ознаки та фактори ризику, а в певних ситуаціях призначає аналіз на D-димер.
Якщо ж характер болю вказує на м’язову, суглобову або неврологічну проблему, можуть знадобитися інші обстеження. Тому консультація фахівця важлива не лише для підтвердження венозного захворювання, а й для правильного вибору напрямку діагностики.
Що важливо розуміти при болю у венах
Коли болять ноги, цілком природно шукати причину в помітних під шкірою венах і розраховувати, що лікування цих судин позбавить неприємних відчуттів. Але варикозні вени не завжди є джерелом болю, навіть якщо він виникає зовсім поруч із ними. Тому важливо встановити не лише наявність венозного захворювання, а й його зв’язок зі скаргами.
Саме від цього залежить, яке лікування справді допоможе. Іноді необхідно усунути порушення венозного відтоку, іноді достатньо консервативних заходів, а в деяких випадках шукати причину болю потрібно взагалі не у венах. Правильно проведене обстеження допомагає уникнути непотрібного лікування й обрати рішення, яке відповідає реальній проблемі.
Клінічні рекомендації та джерела
- European Society for Vascular Surgery (ESVS). 2022 Clinical Practice Guidelines on the Management of Chronic Venous Disease of the Lower Limbs. Європейські рекомендації щодо діагностики хронічних захворювань вен, оцінки венозного відтоку, застосування компресійної терапії та вибору методів лікування.
- Society for Vascular Surgery (SVS), American Venous Forum (AVF), American Vein and Lymphatic Society (AVLS). 2023 Clinical Practice Guidelines for the Management of Varicose Veins of the Lower Extremities. Part II. Рекомендації щодо лікування симптоматичного варикозу, застосування лікарських засобів, компресійної терапії та ведення пацієнтів із тромбозом поверхневих вен.
- European Society for Vascular Surgery (ESVS). 2021 Clinical Practice Guidelines on the Management of Venous Thrombosis. Рекомендації щодо діагностики та лікування венозного тромбозу, профілактики ускладнень і вибору антикоагулянтної терапії.
- National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Venous Thromboembolic Diseases: Diagnosis, Management and Thrombophilia Testing. NICE Guideline NG158. Рекомендації щодо оцінки ймовірності тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, застосування УЗД, D-димеру та вибору лікувальної тактики.